Подвійне сліпе порівняння протиблювотного ефекту набілону та прохлорперазину на викликану хіміотерапією блювання
Автори дослідження: Steele N, Gralla RJ, Braun DW Jr, Young CW.
Основний результат дослідження: обидва препарати – набілон і прохлорперазин – справляють протиблювотний ефект
Досліджувана речовина: набілон (синтетичний канабіноїд)
Спосіб введення: орально
Дозування: 4 мг
Учасники дослідження:37 пацієнтів, які отримували хіміотерапію від раку
У подвійному сліпому перехресному дослідженні у 37 пацієнтів, які отримували хіміотерапію від раку протиблювотну дію пероральних капсул набілону, синтетичного каннабіноїду, у дозі 2 мг кожні 12 годин був порівняний з пероральним повільним вивільненням капсул прохлорперазину в 2 години. >
Пацієнти отримували один з наступних препаратів як основний блювотний стимулятор: високі дози цис-диклодіаммітеплатинуму (II) (DDP), низькі дози DDP, мехлоретамін, стрептозотоцин, актиноміцин D, або DTIC.
Хоча результати варіюються залежно від сили блювотного подразника, проте вийшло так, що набілон і прохлорперазин однаково справляли протиблювотний ефект.
Вісімнадцять із 37 пацієнтів досягли повного або часткового усунення симптомами: сім із застосуванням тільки набілону, три із застосуванням тільки прохлорперазину, та вісім із застосуванням кожного препарату.
Набілон виявився ефективнішим протиблювотним засобом для пацієнтів, які отримували хіміотерапію агентами, крім високих доз DDP, що було еквівалентно прохлорперазину для тих, хто отримував високі дози DDP.
Побічні ефекти від прохлорперазину були обмежені легкою сонливістю, яка спостерігалася серед 35% хворих. Побічні ефекти від набілону включали сонливість і запаморочення, які часто спостерігалися серед хворих і послужили обмежуючим дозу фактором у 25% пацієнтів.
