Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДВГ) та вживання каннабісу пов’язано з певними когнітивними порушеннями.
Деякі дослідження були спрямовані на вивчення нейрокогнітивного профілю осіб з обома історіями СДВГ та регулярним вживанням канабісу. Найбільші когнітивні порушення, як і очікувалося, були виявлені серед споживачів конопель із СДВГ порівняно з тими, хто має лише СДВГ або лише вживання каннабісу.
Методи дослідження:
Групу молодих людей ( 24,2 ± 1,2 років) з діагнозом СДВГ, які мали (N = 42 ) і не мали (N = 45) досвіду вживання каннабісу за минулий рік ≥ місяць, були порівняні нейропсихологічними заходами з локальною групою порівняння ( LNCG ), у якій мали ( N = 20 ) і не мали (N = 21) досвіду регулярного вживання канабісу за минулий рік.
Вік, стать, рівень IQ, соціально-економічний статус, вживання алкоголю та куріння були статистичними змінними.
Результати:
Група СДВГ показала найгірші результати LNCG на вербальну пам’ять, швидкість обробки інформації, когнітивні втручання, прийняття рішень, робочу пам’ять та реакції гальмування. Істотного впливу вживання канабісу не було виявлено. Взаємодія між СДВГ та канабісом не була значними. Попередній аналіз показав, що люди, які почали використовувати канабіс регулярно у віці до 16 (N = 27 ) можуть мати знижене виконавче функціонування (тобто прийняття рішень, робочу пам’ять та реакції гальмування), ніж користувачі, які почали використовувати канабіс пізніше ( N = 32).
Висновки:
Дитячий діагноз СДВГ, але не вживання каннабісу у зрілому віці, був пов’язаний з виконавчою дисфункцією. Раннє початок вживання канабісу може бути пов’язане з поганим результатом когнітивних здібностей. Регулярне використання канабісу починаючи після 16 років не може бути достатньою причиною для посилення давнього когнітивного дефіциту характеристик СДВГ.
