Анорексія та кахексія діагностується у більш ніж двох третин усіх онкологічних хворих із запущеними захворюваннями, і є незалежними факторами ризику захворюваності та смертності. Анорексія, нудота і блювання часто описуються як суттєві стримуючі фактори для якості життя онкологічних хворих, ніж навіть сильний біль.
У 1986 році дельта-9-тетрагідроканнабінол (ТГК), головна ефективна складова каннабісу, був ліцензований як антиблювотний препарат у онкологічних хворих, які отримують хіміотерапію. Крім того, у клінічних дослідженнях ТГК показав значну стимуляцію апетиту та збільшення маси тіла у ВІЛ-інфікованих та хворих на рак.
Є ознаки того, що канабіс переноситься краще, ніж одиночний ТГК тому, що коноплі містить кілька додаткових каннабіноїдів, таких як каннабідіол (КБР), які протидіють психотропної дії ТГК, але не пригнічують апетит-стимулюючий ефект. Таким чином, ми маємо намір порівняти терапевтичні ефекти рослинних екстрактів канабісу з ТГК (дронабінолом) у контрольованих дослідженнях.
Каннабіноїди є компонентами, ізольованими від конопель та рослин канабісу Індіка. Медичні каннабіноїди, як стверджується, використовуються для полегшення нудоти і блювоти після хіміотерапії і в якості паліативної допомоги. Вони також рекомендуються для лікування анорексії та кахексії у пацієнтів з пізніми стадіями раку та для боротьби з хронічними пухлинними болями. Фармакокінетика каннабіноїдів інтенсивно досліджувалась і впливи каннабіноїдів на людей були пов’язані з активністю їх агоніста на двох рецепторів каннабіноїдів.
Протиблювотна ефективність каннабіноїдів при викликаній хіміотерапією нудоті/блювоті була описана в систематичних оглядах. До цих пір неясно чи можуть канабіноїди запропонувати більш високі поліпшення порівняно з сучасними протиблювотними ліками, особливо антагоністами серотоніну, у запобіганні гострим нападам нудоти та блювання. Тільки неофіційні дані підтримують використання медичних каннабіноїдів.
Використання каннабіноїдів при синдромі анорексії та кахексії при раку не підтримує дані рандомізованих контрольованих випробувань.
Кілька рандомізованих контрольованих досліджень також вказують на помірний знеболюючий ефект каннабіноїдів у хворих на рак. Недостатні докази підтримують введення канабіноїдів у широке клінічне застосування як аналгетики.
Основним обмеженням каннабіноїдів виявляється у високій частоті серйозних небажаних впливів на центральну нервову та серцево-судинну системи. Відомі абсолютні та відносні протипоказання та фармакологічні взаємодії повинні бути ретельно продумані. Медичні канабіноїди можуть бути заборонені законодавством конкретної країни.
Медичні канабіноїди можуть бути корисними в окремих випадках як доповнення до інших протиблювотних або знеболювальних ліків, коли стандартне лікування зазнає невдачі в контролі симптомів. Потенційна небезпека та токсичність також мають бути розглянуті.
