Смола канабісу та пом’якшення симптомів посттравматичного стресового розладу: огляд клінічних та нейробіологічних доказів
Автори дослідження: Passie T, Emrich HM, Karst M, Brandt SD, Halpern JH.
Основний результат: конопля зменшує перебіг та інтенсивність симптомів.
Ліки: канабіс
Спосіб введення: вдихання, інгаляції
Учасники дослідження: один пацієнт із посттравматичним стресовим розладом.
Місце проведення дослідження:Кафедра психіатрії, соціальної психіатрії та психотерапії, Медична школа Ганновера, Ганновер, Німеччина; Лабораторія інтегративної психіатрії, відділ зловживання алкоголем та наркотиками, Гарвардська медична школа, лікарня Макліна, Бельмонт, Массачусетс, США.
Короткий опис:
Приблизно з чотирирічного віку пацієнт був жертвою садистського сексуального зловживання з боку батька та дядька по батькові, яке тривало до 15 років, коли він спробував накласти на себе руки вдруге після першої спроби самогубства двома роками раніше.
З того часу за цим пацієнтом уважно стежили в амбулаторних психіатричних клініках. Так як відразу йому не було поставлено діагноз посттравматичного розладу, протягом багатьох років він не отримував необхідного лікування, характерного для ПТСР. Ми вперше побачили пацієнта у квітні 2004 року, коли його було прийнято в гострому стані в психіатричне відділення. Він переносив неконтрольовані спогади, напади паніки, та імпульси до членошкідництва. Фізична експертиза не показала порушень та тестування на наркотики показували негативний результат.
Як правило, він лікувався під час/після цих станів за допомогою сублінгвального лоразепаму дозуванням до 10 мг/день. У типових та тяжких епізодах спогадів у цього пацієнта з’явилися дисоціативні стани з повною втратою самоконтролю. Він сильно плакав, падав, безконтрольно метався і не надавав жодного когнітивного чи емоційного контролю за повторне переживання минулих травм.
Відразу після таких епізодів, пацієнт відчував серйозні заклики до членоушкодження. Такі заклики призвели до важких самоушкоджень у минулому (переважно рвані рани від різання з ножами). Після кількох днів лікування та стабілізації він був повернутий до лікувального центру стаціонару психотерапії, і після кількох тижнів страждав від того ж ряду симптомів, його стан значно покращувався.
Це поліпшення, яке напрочуд стабілізувалося протягом наступного місяця, не може бути пояснено співробітниками центру стаціонарного лікування. Пацієнт був знову прийнятий до нашої клініки в листопаді 2004 року зі схожими симптомами, але цього разу психіатрична бригада сказала, що тепер він міг контролювати себе набагато краще до і під час майбутнього спогаду.
Наркологічна експертиза була негативною, за винятком ТГК. Він зізнався, що він навчився курити смоли каннабісу від деяких інших стаціонарних хворих. Він виявив, що може запобігти дисоціативним станам за допомогою куріння канабісу. Хоча він все ще відчував явища спогадів після вживання канабісу, куріння канабісу змінило курс та інтенсивність його переживань.
Хоча це не усуває травматичного зображення, канабіс дозволяє пацієнту переглядати їх на “внутрішньому екрані” на відстані. Слід зазначити, що цей пацієнт ніколи не зазнавав конкретних процедур ПТСР перевірки для лікування нав’язливих спогадів. Прагнення до шкідництва також було знижено, коли він курив канабіс відразу ж після подолання спогаду.
Пацієнт заявив, що він знайшов канабіс більш корисним, ніж лоразепам, тому що він працює краще в плані орієнтації на самі симптоми, які в іншому випадку були дуже болючими і сприяли його членоушкодженню. Він зауважив, що вживання канабісу не впливає на пильність у порівнянні з лоразепамом.
Лікарі пацієнта не були обізнані про те, що він вживає канабіс, але помітили покращення здатності пацієнта до самоконтролю та стабільності. Як видно з історії хвороби, що пацієнт зазнав зниження стресу, менше участі у спогадах та значне зниження тривожності.
