Використання каннабіноїдів потенційно може змінити рівень РНК ВІЛ за двома механізмами: імуномодуляція або взаємодія інгібітора каннабіноїдів-протеази (оскільки обидва поділяють цитохром Р-450 метаболічних шляхів).
Метою дослідження було визначення короткочасних ефектів від куріння марихуани на вірусне навантаження у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Дослідження проводилося у стаціонарі Клінічного Центру досліджень у Сан-Франциско, штат Каліфорнія. У дослідженні брали участь 67 пацієнтів із ВІЛ-1 інфекцією. Учасники приймали три рази на день 3,95% – тетрагідроканнабінол від викуреної сигарети з марихуаною, 2,5 мг дронабінолу (дельта-9-тетрагідроканнабінол) у капсулах або капсули з плацебо.
З’ясовувався рівень РНК ВІЛ, CD4+ та CD8+клітини підмножин, та проводилися фармакокінетичні аналізи інгібіторів протеази.
Результати показали, що базовий рівень РНК ВІЛ був менше 50 копій/мл для 36 учасників (58%), а середня кількість CD4-клітин+ становила 340+109 клітин/л. Після коригування базових змінних, за оцінками, середній ефект порівняно з плацебо щодо зміни log10 вірусного навантаження порівняно з вихідним через 21-й день був +0,07 (95% ДІ від 0,30 до +0.13) для марихуани та +0 ,04 (ДІ + 0.20 до 0.14) для дронабінолу.
Скориговані середні зміни вірусного навантаження після марихуани та дронабінлу порівняно з плацебо були + 15% (ДІ +50% до 34%) та + 8% (ДІ + 37% до 37%) відповідно. Ані CD4+, ані CD8+ клітини не постраждали від канабіноїдів.