В даний час існує багато препаратів для боротьби з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, які мають серйозні побічні ефекти.
Ці побічні ефекти часто загрожують здоров’ю пацієнта і вимагають використання інших препаратів для боротьби з ними. Ліки, що часто використовуються для боротьби з травними розладами включають:
Мегестрол (Megace). Серйозні побічні ефекти цього препарату включають високий кров’яний тиск, діабет, запалення кровоносних судин, застійну серцеву недостатність, судоми і запалення легенів. Менш серйозними побічними ефектами цього препарату є діарея, метеоризм, нудота, блювання, запори, печія, сухість у роті, підвищене слиновиділення, молочниця, імпотенція, зниження лібідо, часте сечовипускання, нетримання сечі, інфекції сечовивідних; хвороби серця, серцебиття, біль у грудях, тиск у грудях, та набряки; фарингіт, легеневі захворювання, а також прискорене дихання, безсоння, головний біль, слабкість, оніміння, судоми, депресія та порушення мислення.
Преднізолон (Delatasone), як і всі стероїди, може мати серйозні несприятливі побічні ефекти опорно-рухової системи, шлунково-кишкового тракту, шкірні, неврологічні, ендокринні та ефекти з боку очей. До побічних ефектів преднізолону відносяться: застійна серцева недостатність у схильних пацієнтів, втрата калію, гіпокалемія, алкалоз, затримка натрію та гіпертонія. М’язова слабкість, міопатія, втрата м’язової маси, остеопороз, розрив сухожиль, переломи хребців, патологічний перелом довгих кісток, виразкова хвороба з можливою перфорацією та кровотечею, панкреатит, здуття живота, виразковий езофагіт. Порушення загоєння ран, тонка тендітна шкіра, петехія та синці, почервоніння обличчя, підвищення внутрішньочерепного тиску (псевдо-мозкова пухлина), як правило, після лікування, судоми, запаморочення та головний біль, порушення менструального циклу, розвиток стану Кушинга; вторинні кори надниркових залоз та відсутність реакції гіпофіза, зниження толерантності до вуглеводів; прояви латентного цукрового діабету, задньокапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома та екзофтальм.
Метронідазол (Flagyl). Двома серйозними побічними реакціями у хворих, які отримували метронідазол, були судомні напади та периферична нейропатія. Периферична нейропатія характеризується переважно онімінням чи парестезією кінцівок. До найчастіших побічних реакцій препарату також належать розлади шлунково-кишкового тракту, зокрема, нудота відзначається у 12% хворих, що іноді супроводжується головним болем, анорексією, а іноді і блюванням, діареєю; епігастральними лихами та спастичними болями в животі. Повідомлень про закрепи не надходило.
Сульфасалазин (Azulfidine). Найбільш поширені побічні реакції цього препарату пов’язані з відсутністю апетиту, головним болем, нудотою, блюванням, шлунковим дискомфортом, і, очевидно, оборотною олігоспермією. Перераховані вище побічні реакції зустрічаються приблизно в однієї третини пацієнтів. Менш частими побічними реакціями є свербіж, кропив’янка, лихоманка, анемія тіла, гемолітична анемія та ціаноз.
Хлордіазепоксид /Clidinium (Librax) викликає сонливість, атоксію і сум’яття. Ці побічні ефекти були зареєстровані у деяких пацієнтів, особливо літніх та ослаблених. Також поширеними небажаними реакціями є сухість у роті, нечіткість зору, сечова нерішучість та запори.
Гіосціамін сульфат (Levsin). Несприятливі реакції при використанні цього препарату можуть включати сухість у роті; сечову нерішучість та утримання; затуманений зір, тахікардію, серцебиття, розширення зіниць, підвищення очного тиску, втрату смаку, головний біль, нервозність, сонливість, слабкість, запаморочення, безсоння, нудоту, блювання, імпотенцію, пригнічення лактації; запори; метеоризм, алергічні реакції або лікарську ідіосинкразію, кропив’янку та інші шкірні прояви, атоксію, порушення мови; деякий ступінь сплутаності свідомості та/або збудження (особливо у людей похилого віку), зменшення пітливості.
Mesalamine CR (Pentasa). Найбільш поширеними побічними ефектами є діарея, головний біль, нудота, біль у животі, диспепсія, блювання та висипання.
Phosphorated вуглеводів (Emetrol)– Побічні ефекти включають: втрату свідомості, набряк обличчя, рук і ніг, незвичайні кровотечі, блювання, втрата ваги; жовтизна очей чи шкіри. Менш поширеним, більше спільного з більших доз: діарея чи біль у животі.
Дицикломін (Bentyl) – найбільш поширені побічні ефекти, що відбуваються з використанням дицикломіну, пов’язані з його антихолінергічною активністю: сухість у роті, порушення зору, сплутаність свідомості, збудження, прискорене серцебиття, запори, утруднення сечовипускання, а іноді і судоми. Інші можливі побічні ефекти включають зміни у сприйнятті смаку, труднощі при ковтанні, головний біль, нервозність, сонливість, слабкість, запаморочення, імпотенцію, припливи, труднощі із засипанням, нудоту, блювання, висипання, здуття.
Ципрофлоксацин (Cipro). Найбільш частими побічними ефектами є нудота, блювання, діарея, біль у животі, висипання, головний біль і неспокій. Рідкісні алергічні реакції, наприклад, кропив’янка та анафілаксія.
Метотрексат (Rheumatrex, Trexall). Побічні ефекти можуть призвести до серйозної токсичності при прийомі препарату у високих дозах. Найбільш часті реакції включають виразки в роті, розлади шлунка і низький рівень лейкоцитів. Метотрексат може спричинити серйозну токсичність печінки та кісткового мозку, які потребують регулярного моніторингу аналізу крові. Це може призвести до головного болю та сонливості, які можуть вирішити, якщо доза знижується. Метотрексат може спричинити свербіж, висип на шкірі, запаморочення та втрату волосся. Сухий непродуктивний кашель може бути результатом рідкісної токсичності легень.
Дифеноксилат і атропін (Lotomil). Найбільш поширені побічні ефекти включають сонливість, запаморочення і головний біль, нудоту або блювання, сухість у роті. Ейфорія, депресія, сонливість, занепокоєння, оніміння кінцівок, втрата апетиту та біль у животі або дискомфорт проявляються рідше. Хоча доза атропіну в Lomotil занадто мала, щоб викликати побічні ефекти при прийомі в рекомендованих дозах, проте побічні ефекти атропіну включають сухість шкіри і слизові оболонки, почастішання пульсу, затримку сечі і підвищення температури тіла – такі реакція були зареєстровані особливо у дітей молодше двох років.
