Історія використання конопель з лікувальною метою налічує понад 4000 років. Перші згадки про неї містяться в давньоіндійських джерелах, де описувалися психоактивні властивості каннабісу та його використання в лікуванні та профілактиці різних захворювань.
В останні роки інтерес до канабісу як лікарського засобу знову починає зростати. В даний час є чимало прихильників використання цього засобу з медичною метою та не менша кількість противників. Хто ж із них правий? Марихуана – це небезпечний наркотик чи ефективний лікарський засіб?
Лікарські засоби, що отримуються з конопель, використовувалися в Стародавній Індії, Месопотамії, Стародавньому Єгипті, країнах Сходу для лікування кишкових розладів, безсоння, головного болю, що знеболює при пологах тощо.
На Сході марихуана, або гашиш, використовувалася не лише як лікарський засіб, а й як психотропний засіб (найчастіше для куріння). Саме властивість марихуани призводити до наркотичної залежності і зробила цей продукт забороненим у багатьох країнах.
Використання марихуаниз медичною метою
Той факт, що марихуана була віднесена до категорії наркотичних засобів, значно ускладнив її використання як лікарський засіб, хоча в цій якості канабіс має чимало переваг і може використовуватися в лікуванні значної кількості захворювань, що супроводжуються болем, м’язовими спазмами, нудотою, блюванням. , втратою маси тіла тощо.
Використання марихуани та її похідних (каннабіноїдів) показано при таких захворюваннях:
- ВІЛ/СНІД. Марихуана може зменшити нудоту, втрату апетиту, блювання. Може використовуватись у комплексі з іншими лікарськими засобами.
- Глаукома. Марихуана знімає внутрішньоочний тиск при глаукомі і, отже, призводить до полегшення болю та уповільнення або навіть зупинки прогресування захворювання.
- Злоякісні новоутворення. У лікуванні цих захворювань використовуються препарати, що викликають численні побічні ефекти, усунути які допомагає марихуана. Крім того, деякі дослідження показують, що марихуана може сповільнити прогрес деяких видів раку.
- Розсіяний склероз. М’язові болі, спазми, тремор і хитка хода – лише деякі з проявів захворювання, які може усунути використання каннабісу, що має спазмолітичну та протисудомну дію.
- Епілепсія. У деяких пацієнтів епілептичні напади можуть запобігти з використанням марихуани.
- Хронічний біль. Марихуана допомагає полегшити біль при багатьох захворюваннях та травмах.
- Каннабіс як болезаспокійливий засіб та імуномодулятор показаний для лікування мігрені, артриту, захворювань хребта та опорно-рухового апарату.
- В якості бронхолітичного засобу канабіс може використовуватися при лікуванні бронхімальної астми.
- Тривожно-депресивні стани. Хоча ефект тривожності в невеликій мірі може викликатися і самим вживанням марихуани (фактично, це побічний ефект її використання), канабіс може підняти настрій і допомогти позбутися стану депресії. li>
- Недавні дослідження показали, що канабіс та його похідні можуть бути ефективними при лікуванні афективних розладів та різних порушень психічного здоров’я – депресії, посттравматичного стресового розладу, клінічної депресії, обсесивно-компульсивного розладу, панічного розладу, розлади.
- У тому ж дослідженні вказувалося на те, що канабіноїди можуть використовуватися в лікуванні передменструального синдрому, артеріальної гіпертензії, безсоння. Повідомляється також, що ці засоби ефективні для лікування запорів та алкогольного похмілля.
- У деяких випадках каннабіноїди можуть використовуватися при лікуванні наркозалежності, викликаної опіатами, зокрема героїном.
Може виникнути абсолютно резонне питання:
«Якщо деякі властивості каннабісу можуть використовуватися в лікуванні безлічі захворювань, то чи не можна виділити його певні складові, корисні з медичної точки зору та прибрати ті його компоненти, які призводять до розвитку звикання та залежності?»
Виявляється, це було здійснено ще у 60-х роках минулого століття ізраїльськими вченими з Інституту Вейцмана (Рехвот, Ізраїль). Рафаель Мішулам та Йєхіель Гаоні виділили з канабісу ароматичний терпеноїд, один з основних каннабіноїдів – тетрагідроканнабінол. Нині це єдиний канабіноїд, дозволений до медичного застосування.
Після того, як тетрагідроканнабінол був синтезований штучним шляхом, на його основі розробили препарат маринол. Маринол та його аналоги використовуються у США, Канаді та Західній Європі для усунення побічних ефектів хіміотерапії при раку та для боротьби з синдромом втрати ваги при СНІДі. Останні дослідження свідчать про те, що цей препарат також може бути ефективним при глаукомі, синдромі Туретта, фантомних болях, нейропатичного болю та деяких інших захворюваннях, що не піддаються лікуванню за допомогою інших лікарських засобів.
Проте препарати на основі тетрагідроканнабінолу широкого поширення не набули, т.к. цей канабіноїд має потужну психотропну дію і є головним психоделічним агентом препаратів конопель. Він може викликати запаморочення, онейроїдні галюцинації, почуття безпричинної тривоги та страху.
У натуральних препаратах канабісу всі ці ефекти блокуються іншими канабіноїдами, але саме вони і викликають ейфорію, а це може призвести до звикання та залежності. Така ось дилема.
В даний час існує величезна кількість як прихильників, так і противників використання марихуани з медичною метою. Причому здоровий глузд присутній як у доводах одних, так і в аргументах інших. Безперечні переваги марихуани як лікарського засобу можуть нівелюватись його характеристиками як наркотичного засобу. У цій ситуації, як ні в якій іншій повинен, виявлятися принцип суто індивідуального підходу до кожного пацієнта, його захворювання та конкретної клінічної ситуації.
На жаль, досягти «золотої середини» та розробити загальноприйняті критерії у використанні каннабісу поки не вдалося.
